Скільки років потрібно, щоб вивести новий сорт соковитого яблука чи стійкої до посухи картоплі? Іноді — понад 10-15 років виснажливої праці селекціонерів. А тепер уявіть, що як тільки сорт стає популярним, його саджанці таємно вивозять за кордон і починають масово вирощувати без жодних роялті автору.

Світ інтелектуальної власності охопив новий тренд — країни одна за одною збільшують строки захисту прав на сорти рослин. Слідом за ПАР та Канадою до цього процесу приєдналися Японія та Нова Зеландія.

Японія: світовий рекорд захисту та боротьба з «контрабандою саджанців»

Японські реформи виявилися найрадикальнішими. Верхня палата парламенту Японії схвалила зміни до Закону про захист сортів рослин та насіння, збільшивши термін монополії на нові сорти одразу на 10 років:

• Для більшості звичайних сільськогосподарських культур правовий захист триватиме 35 років.
• Для деревних рослин (наприклад, фруктових дерев) строк захисту сягне рекордних 40 років!

Для порівняння: у Європейському Союзі стандартний термін становить 25-30 років, а в Україні — до 35 років. Японія фактично встановлює нову світову планку.

Чому Японія пішла на такі жорсткі кроки?

Головний тригер — витік цінних елітних сортів. Японські селекціонери неодноразово стикалися з тим, що їхні унікальні сорти елітного винограду чи полуниці опинялися в сусідніх країнах, де їх вирощували та продавали через інтернет без будь-яких дозволів.

Тому, крім подовження термінів, Токіо впроваджує дві важливі новинки:

1. Заборона на експорт під час реєстрації: Селекціонери зможуть через суд блокувати несанкціонований вивіз саджанців ще до того, як сорт офіційно зареєструють (процес реєстрації може тривати від 3 до 6 років).
2. Створюється окрема організація з фахівців у сфері агробізнесу та інтелектуальної власності: Вона допомагатиме місцевим фермерам і науковцям судитися за кордоном, супроводжуючи складні міжнародні спори.

Нова Зеландія: підтягування до стандартів ЄС

Урядові ініціативи Нової Зеландії є більш поміркованими, але також спрямовані на захист аграрного сектору. Країна вирішила гармонізувати свої закони з європейськими стандартами, додавши до строків захисту по 5 років:

• Для картоплі та деревних рослин термін монополії зросте до 30 років.
• Для всіх інших культур — до 25 років.

Крім того, Веллінгтон повертає так званий тимчасовий захист. Поки заявка на новий сорт перебуває на розгляді в патентному відомстві, заявник вже матиме право подавати позови проти порушників.

Чи справді це допоможе селекціонерам?

Уряди обох країн пояснюють ці зміни бажанням стимулювати інвестиції в селекцію: чим довше селекціонер контролює ринок, тим більше коштів він зможе повернути для розробки нових сортів.

Проте аналітики ставляться до цього зі здоровим скепсисом. Останніми роками і в Японії, і в Новій Зеландії спостерігалося падіння кількості заявок на нові сорти. Чи зможе просте збільшення строку захисту повернути інтерес до галузі, чи проблема криється в глибших економічних і кліматичних чинниках — покаже лише час.

Засновник Research & Patent group Intectica, автор патентних алгоритмів для рішення задач фармацевтичної промисловості, патентний повірений, атестований з усіх обʼєктів інтелектуальної власності (Патенти, Дизайн, ТМ), з освітою в галузі хімії та права, головний експерт патентної установи України УКРПАТЕНТ (1997-2004). Членкиня міжнародних організацій, включаючи ECTA, PTMG, УАМ, лектор і блогер.