У 2020 році Нобелівська премія з хімії відійшла Еммануель Шарпантьє та Дженніфер Даудні за відкриття «генетичних ножиць» CRISPR/Cas9. Але ця щаслива подія є лише вершечком айсберга, під яким ховаються справжнісінькі батли за право винахідництва, власності та контролю.
CRISPR-Cas9 – це проривна технологія, яка дозволяє редагувати частини геному шляхом видалення, додавання або зміни ділянок ДНК-послідовності.
Аббревіатура CRISPR з’явилася ще в кінці 80-х років, коли при дослідженні архебактерій, які живуть у солоній воді, були виявлені паліндромні послідовності в їх геномі. Ці послідовності довжиною близько 30 нуклеотидів повторювалися багато разів і відділялися один від одного унікальними ділянками ДНК приблизно такої ж довжини. На той момент ніхто не розумів, навіщо ці структури потрібні, але назву ім дали – CRISPR (Clustered Regularly Interspaced Palindromic Repeats). У 2002 році поряд з CRISPR-масивами у бактерій виявили схожі на них структури – групу генів, що кодують білок, яку назвали «дуже оригінально» – CAS (CRISPR-Associated Genes).
Подальші роки досліджень показали, що фрагменти CRISPR зустрічаються в ДНК бактеріофагів – вірусів, які інфікують бактерії та вбивають їх. Виходить, що бактерії зберігають у собі фрагменти ДНК своїх найлютіших ворогів. Так виник ключовий здогад про те, що CRISPR – це імунна пам’ять бактерій, яка зберігає інформацію про віруси, на які «хворіли» бактерії. Бактеріальна клітина, яка перенесла інфекцію бактеріофагом і не померла, нарізає його геном на дрібні фрагменти, вбудовує в CRISPR-масиви і передає цю інформацію своїм нащадкам, які стають стійкими до бактеріофагу. І ось на цьому етапі у Еммануель Шарпантьє та Дженніфер Даудни з’явилася ідея, яка вартувала Нобелівської премії і полягала у тому, щоб пристосувати цю систему для нарізання будь-якої ДНК.
Роботи по редагуванню ДНК, проведені Шарпантьє та Даудною, є безперечно ключовими, але були здійснені у пробірці. Тому перед вченими постала нова амбіційна задача – повторити процес редагування в клітинах людини. Цю задачу вже вирішив Фен Чжан з Массачусетського технологічного інституту (МТІ), оптимізувавши редагування ДНК та зробивши його сумісним з живими клітинами, у яких є ядро.
Чому ця технологія стала проривною?
Потенційно (ми наголошуємо, потенційно!) CRISPR-Cas9 може застосовуватися для того, що вирізати з людського геному мутації, відповідальні за цілу низку захворювань, наприклад, серповидноклітинну анемію, рак молочної залози та яєчників або, можливо, і ВІЛ. Таким чином, одна технологія стане засобом лікування багатьох хвороб.
Природно, якщо з’явилася така багатообіцяюча технологія, питання винахідництва, власності та контролю ніколи не залишаються позаду.
Сьогодні можна вважати, що у витоків CRISPR-Cas9 стояли три вчених – Еммануель Шарпантьє, Дженніфер Даудна та Фен Чжан. Кожен з них та установи, у яких вони працюють, створили дочірні компанії, щоб комерціалізувати систему CRISPR-Cas9. Так, компанії Caribou Biosciences і Intellia Therapeutics пов’язані з командою Дженіфер Даунди, CRISPR Therapeutics, ERS Genomics і Casebia Therapeutics є творінням Еммануель Шарпантьє, а Editas Medicine відноситься до Чжана. Досить швидко до них доєдналися інші незалежні компанії, наприклад, Toolgen Inc (Корея), MilliporeSigma (раніше відома як Sigma-Aldrich, а тепер входить до групи Merck KGaA), Вільнюський університет (Литва), Cellectis (Франція) та DowDuPont.
Таким чином, одним з ключових гравців цієї історії є Фен Чжан та його роботодавець – МТІ, які до недавнього часу володіли європейським патентом EP 2771468 B1 «Engineering of systems, methods and optimized guide compositions for sequence manipulation». Сам патент було видано 11 лютого 2015 року, а 15 березня 2021 року чинність було припинено через відсутність новизни.
Взагалі, патент EP 2771468 B1 було отримано через процедуру подання міжнародної заявки з номером PCT/US2013/074819, а як пріоритетні заявки були зазначені 12 патентних заявок США.
Саме на етапі подання міжнародної заявки МТІ дав маху.
Винахідники у пріоритетних заявках США та отриманому європейському патенті відрізняються. Конкретніше, винахідниками в патенті EP 2771468 B1 є Фен Чжан, Le Cong, Patrick Hsu та Fei Ran. Однак, колектив вчених, які працювали над технологією CRISPR-Cas9, є значно ширшим. Так, в пріоритетних заявках, крім вже зазначених авторів, фігурували Naomi Habib, Luciano Marraffini, David Cox, Shuaillang Lin та Randall Platt та ін. Природно, що один з дослідників – Marraffini Luciano (Марраффіні Лучіано)– та інститут Рокфеллера, в якому він працює, дуже засмутилися таким поворотом подій і вирішили оскаржити дію патенту.
Критичним виявилося те, що в якості пріоритетних заявок було вказано 4 заявки США, в яких винахідником фігурував Лучіано Марраффіні, однак не було оформлено легальної передачі прав від Марраффіні до будь-кого з авторів патенту EP 2771468 B1. Таким чином, Європейське патентне відомство відмовило в пріоритеті по 4 заявкам і вони стали відомим рівнем техніки. В світі цього, патент EP 2771468 B1 втратив новизну, яка є одним з критеріїв патентоспроможності.
Немає новизни – немає патенту.
Немає патенту – є вільний шлях для конкурентів.
