Патентне право завжди було чутливим до вітрів політичних змін, і сьогодні це стає особливо помітним на прикладі кліматичної політики США. У квітні 2025 року Відомство з патентів і торговельних марок США (USPTO) тихо завершило свою Пілотну програму пом’якшення наслідків зміни клімату (CCMPP) — ініціативу, яка колись надавала екологічно чистим винаходам пряме «зелене світло» у патентній черзі. Запроваджена з метою прискорення інновацій, що здатні пом’якшити глобальне потепління, її закриття сигналізує про зміну адміністративних пріоритетів і політичного тону. Для винахідників у галузі чистих технологій втрата цього швидкого розгляду сприймається не як технічна примітка, а як повноцінний відступ від стратегічного курсу, що змушує замислитися: чи не вичерпав патентний сектор свій ентузіазм щодо зелених інновацій?
Програма CCMPP, запущена у 2022 році, була символічно потужним жестом, дозволяючи розробникам технологій зі зниження викидів парникових газів проходити експертизу швидше, без звичних зборів чи процедурних перешкод. Спочатку її сприйняття було стриманим, але після розширення сфери застосування у 2023 році на технології моніторингу та запобігання викидам, кількість заявок стрімко зросла, сягнувши майже 1400 заявок до початку 2025 року. Переваги були очевидними: винахідники отримували першу відповідь відомства за 2-3 місяці, тоді як звичайна черга триває близько 16 місяців, а загальний термін розгляду може перевищувати чотири роки. Для стартапів у сфері кліматичних технологій ці додаткові місяці часто ставали вирішальним фактором у залученні інвестицій. Хоча подібні «зелені канали» успішно діють у Великій Британії, Канаді, Японії та інших країнах, США вирішили піти іншим шляхом.
Офіційним обґрунтуванням закриття програми USPTO назвало управління ресурсами. Маючи чергу у 700 000 нерозглянутих заявок, відомство заявило, що підтримка спеціальної швидкої смуги відволікає експертів, час яких краще витратити на скорочення загальних затримок для всіх типів технологій. Проте за цим технократичним поясненням проглядається чітке зміщення політичного вектору, що слідує за новими виконавчими указами, спрямованими на скасування низки кліматичних ініціатив попередньої адміністрації. Це рішення вже викликало критику серед патентних повірених, які вбачають у цьому символічний відступ — сигнал про те, що екологічні інновації більше не користуються особливим заохоченням у патентній політиці США, що виглядає регресивно на тлі міжнародної динаміки.
На практиці наслідки для заявників є миттєвими: вони повертаються до стандартної черги, де очікування першого звіту експертизи триває понад рік. Тепер у них залишається лише два основні шляхи: або платити за пріоритетну експертизу «Track One», що може бути непосильним для університетських лабораторій чи малих фірм, або подавати заявку на підставі екологічної важливості за старими правилами. Останній варіант є складним, оскільки вимагає повної доказової бази та суворого обґрунтування того, що покращення довкілля є основним призначенням винаходу, тоді як закрита пілотна програма вимагала лише простої заяви. Це призводить до уповільнення процесів, а час у сфері кліматичних інновацій — це найдефіцитніший ресурс.
Завершення CCMPP піднімає глибоке філософське питання: чи мають нагальність та суспільне благо виправдовувати диференційоване ставлення в патентному праві? Хоча прихильники закриття наполягають на рівності всіх технологій перед столом експерта, рівне ставлення за формою може означати нерівний вплив по суті. Технології, що служать глобальним інтересам — зменшенню викидів, збереженню біорізноманіття чи пом’якшенню катастроф — заслуговують на певну процедурну перевагу. З цієї точки зору, кінець програми виглядає як втрачена можливість. Можливо, історія запам’ятає цей крок не через адміністративні деталі, а як момент, коли було «прикручено гучність» амбіцій у боротьбі за довкілля саме тоді, коли світ найменше міг собі дозволити втрату темпу.
Засновник Research & Patent group Intectica, автор патентних алгоритмів для рішення задач фармацевтичної промисловості, патентний повірений, атестований з усіх обʼєктів інтелектуальної власності (Патенти, Дизайн, ТМ), з освітою в галузі хімії та права, головний експерт патентної установи України УКРПАТЕНТ (1997-2004). Членкиня міжнародних організацій, включаючи ECTA, PTMG, УАМ, лектор і блогер.
