Війна в Україні масштабувала і так відомий бренд Азовсталь та зробила його символом-легендою. Ніуе, маленька держава в Океанії, випустила сувенірну монету, присвячену захисникам Азовсталі, приватна американська броварня запустила виробництво пива під назвою Азовсталь, а в Ліберії надрукували поштові марки, присвячені металургійному комбінату.
Хоча завод було закладено аж в 1930 році, лише 15 серпня 2022 року компанія Метінвест Холдинг, єдиний акціонер ПАП «Металургійний комбінат «Азовсталь», подала заявки на реєстрацію торговельних марок АЗОВСТАЛЬ та AZOVSTAL в 01, 06, 35, 36, 39 та 42 класах товарів та послуг. Природно, що Метінвест Холдинг виявилися не єдиними, хто бажає отримати права на Азовсталь.
Так, двома місяцями раніше товариство з обмеженою відповідальністю «Бершадь Люкс» подало на реєстрацію аналогічну заявку на АЗОВСТАЛЬ в 33 класі (алкогольні напої), а найперше свідоцтво на торговельну марку AZOVSTAL в 38 класі (телекомунікації) взагалі було отримано в 2006 році фізичною особою Олегом Богатовим.
На сьогоднішній день в арсеналі Олега Богатова є діючі свідоцтва на такі всесвітньовідомі марки, як Fortune, Economist, Daily, Interfax, Ukrnafta, Naftogaz та Privat.
Звісно, кожен, хто хоч щось тямить в інтелектуальній власності, зауважить, що торговельна марка може використовуватися без державної реєстрації, наприклад, коли вона співпадає із фірмовим найменуванням компанії і у цієї компанії виникають права на комерційне найменування. Крім того, Метінвест Холдинг, «Бершадь Люкс» і Олег Богатов подали заявки в різних класах.
Проте!!! Наявність свідоцтва на торговельну марку, крім можливості її монетизації, дає право на реєстрацію доменного імені. Наприклад, свідоцтво України надає власнику право зареєструвати домен в зоні .UA. А от саме на нього полюють кіберсквотери.
Кіберсквоттинг – це популярна нині в інтернеті діяльність з реєстрації доменних імен, що містять назви торговельних марок відомих брендів або співзвучні їм найменування, для подальшого перепродажу.
Кіберсквотери намагаються встигнути зайняти доменні імена, які повністю ідентичні або схожі з назвою бренду тієї чи іншої компанії. Не важко здогадатися, що якщо б ПАП «Металургійний комбінат «Азовсталь» мав свій власний домен, він мав би назву типу www.azovstal.ua. Кіберсквотери навмисно чекають на появу інтересу компанії до доменного імені, наприклад, в класичному випадку – при розширенні бізнесу в інші країни, і потім намагаються продати його за високою ціною. До того ж кіберсквотери відстежують різні тенденції та тренди: при зростанні суспільного інтересу до брендів або явищ (наприклад, героїчної оборони Азовсталі) вони можуть заздалегідь зареєструвати більшу частину можливих варіантів назв доменів, перш ніж тема набуде популярності.
Зауважимо, що сама по собі реєстрація домену не є незаконною дією. Якщо ж компанія стала жертвою кіберсквотингу, вона може подати до суду. Суд в більшості випадків буде на боці правовласника, тобто компанія, чия торговельна марка зареєстрована давно і активно використовується, має багато шансів відстояти свої права в суді, заборонивши кіберсквотеру використовувати домен.
Ви зауважили, що це стосується лише брендів, у яких вже зареєстровано торговельні марки?
Якщо ж власники бренду ловили гав, то битва за право адміністрування домену займе не місяці, а роки. Крім того, залучення юристів коштуватиме чимало, особливо на довгострокову перспективу. На додачу, суд може розцінити спробу захистити свій бренд як акт «зворотного кіберсквотингу» – випадок, коли компанії навмисно реєструють торговельну марку під потрібний домен, який вже існує. Тому постраждалому бренду буде простіше виплатити суму, яку пропонує кіберсквотер, і отримати заповітний домен.
На щастя, кожен бренд може застосовувати універсальні шляхи захисту від кіберсквотингу:
- вчасна реєстрація торговельної марки або фірмового найменування;
- вчасна реєстрація доменних імен;
- грамотна реєстрація доменного імені (краще – на юридичну особу);
- вчасне подовження доменного імені (не забувайте, що домен потрібно оплачувати раз на рік);
- подання судового позову, якщо Ви все ж таки стали жертвою кіберсквотерів.
А якщо хтось ще задається питанням, чому в Україну не зайшла мережа надвідомих кав’ярень Starbucks, можливо тому що пан Олег Богатов володіє і цією торговельною маркою (свідоцтво № 62632, яке буде діяти до 06.09.2025), правда лише в 38 класі (телекомунікації).
В будь-якому разі, профілактика краще лікування. Захистить свій бренд вже сьогодні з нашим науково-патентним відділом, який не лише убезпечить Ваші права, а й спланує та забезпечить захист у будь-якій країні світу.
