Протягом майже восьми років Федеральний суд Австралії послідовно відхиляв усі запити на накладення попередніх судових заборон (Preliminary Injunctions, PIs), які ініціювали компанії-оригінатори. Панівна позиція суду полягала в тому, що будь-які збитки від виходу генериків на ринок можна компенсувати грошовими виплатами вже після завершення основного судового процесу. Проте початок 2026 року ознаменувався справжньою сенсацією: суд задовольнив не одну, а дві поспіль заяви про накладення заборон, що свідчить про радикальну зміну юридичного клімату в країні.
В австралійській правовій системі рішення про PI залежить від двох факторів: наявності вагомих доказів правоти заявника (prima facie case) та «балансу зручностей» (balance of convenience). Останній фактор є критичним для фармації, оскільки перша реєстрація генеричного препарату в державній програмі субсидування (PBS) автоматично та безповоротно знижує ціну на оригінальний лікарський засіб. Якщо згодом з’ясується, що генерик порушував патент, оригінатор уже не зможе повернути стару ціну, що завдає йому непоправної комерційної шкоди.
Першою ластівкою стала справа Janssen Pharmaceutica NV v Juno Pharmaceuticals [2025]. Суперечка стосувалася триетапного режиму дозування паліперидону пальмітату для лікування шизофренії. Компанія Juno планувала вивести на ринок препарати, інструкція до яких фактично повторювала схему лікування, захищену патентом Janssen. Суд став на бік оригінатора, визнавши аргументи Juno про недійсність патенту «в кращому разі спірними» та підкресливши, що Janssen зазнає непоправної шкоди, якщо генерик вийде на ринок до завершення судового розгляду.
Ще більшим сюрпризом стало рішення у справі AstraZeneca AB v Pharmacor [2026], де йшлося про популярний засіб для лікування діабету 2 типу — дапагліфлозин (Forxiga). Відповідач намагався оскаржити новизну патенту, посилаючись на те, що сполука була частиною ширшої загальної формули (формула Маркуша), відомої раніше. Проте суд відхилив цей аргумент, зазначивши, що для скасування новизни попереднє джерело має містити «чіткі та безпомилкові вказівки» саме на цей винахід.
Найважливішим у рішенні щодо AstraZeneca став коментар суду про суспільний інтерес. Суддя підкреслив: хоча суспільству вигідні дешеві ліки, стратегічний інтерес держави полягає в заохоченні інновацій. Відсутність судового захисту патентів підриває систему досліджень і розробок в Австралії. Ці два рішення дають чіткий сигнал: австралійські суди більше не вважають грошову компенсацію універсальним рішенням. Якщо справа оригінатора сильна, «хвиля» правосуддя тепер може зупинити генерик ще до його появи на полицях аптек, забезпечуючи реальний захист інтелектуальної власності.
Засновник Research & Patent group Intectica, автор патентних алгоритмів для рішення задач фармацевтичної промисловості, патентний повірений, атестований з усіх обʼєктів інтелектуальної власності (Патенти, Дизайн, ТМ), з освітою в галузі хімії та права, головний експерт патентної установи України УКРПАТЕНТ (1997-2004). Членкиня міжнародних організацій, включаючи ECTA, PTMG, УАМ, лектор і блогер.
