В Європі існує спеціальний захист для унікальних продуктів (так званий статус PGI або «географічне зазначення»). Це як «знак якості», який гарантує, що, наприклад, «ірландська яловичина» — це справді м’ясо корів, які виросли на зелених полях Ірландії, а не просто назва для маркетингу.

У чому була проблема?

Ірландія, також відома як Республіка Ірландія — держава в північно-західній Європі, що охоплює 26 з 32 графств острова Ірландія. Вислів «Республіка Ірландія» є лише характеристикою держави, проте не її назвою. Суверенна держава розділяє свій єдиний наземний кордон з Північною Ірландією, що перебуває під владою Об’єднаного Королівства.

Спочатку Республіки Ірландія хотіла отримати статус PGI лише для себе. Але втрутилася Велика Британія: «Зачекайте! На острові є ще й Північна Ірландія. Наші корови пасуться на тих самих полях і їдять ту саму траву. Буде несправедливо, якщо назва “Ірландська яловичина” дістанеться тільки вам».

Влада обох країн домовилася: бренд буде спільним для всього острова.

Хто пішов до суду?

Група активістів під назвою «Незалежні фермери Ірландії» (IFOI). Вони були незадоволені не самою яловичиною, а тим, як чиновники вели справу. Фермери стверджували, що їх позбавили можливості подати офіційні заперечення проти саме «спільного» формату бренду. Вони вважали, що оскільки вони живуть у Республіці Ірландія, їхня думка щодо розширення бренду на іншу країну (Північну Ірландію) мала бути врахована окремо.

«Коли ви вирішили додати Північну Ірландію до заявки, правила гри змінилися. Це була вже зовсім інша угода! Ви мали знову зібрати нас усіх, вислухати наші зауваження та провести нове голосування, а не вирішувати все за зачиненими дверима в Брюсселі».

Що вирішив суд ЄС (квітень 2026 року)?

Судді вивчили листування чиновників і сказали: «Ні, фермери, ви не праві».

• По-перше: Єврокомісія справді просила ірландську владу перепитати фермерів ще раз після того, як до списку додали Північну Ірландію.
• По-друге: Ірландія надала докази, що вона публікувала оголошення про ці зміни, і на той момент ніхто офіційно не протестував.
• По-третє: Суд постановив, що бюрократи в Брюсселі не повинні бути «няньками» для місцевої влади. Якщо ірландський уряд сказав, що «всі згодні», Єврокомісія має право йому вірити.

Чому це важливо для нас?

Ця справа показує два важливі моменти в європейському праві:

1. Спільні бренди понад кордонами: Продукти не знають кордонів. Якщо природа та традиції однакові (як трава в обох частинах Ірландії), бренд має бути спільним.
2. Процедура — це святе: Якщо влада змінює умови реєстрації бренду (наприклад, розширює територію чи змінює рецепт), вона зобов’язана знову дати слово виробникам. У цьому випадку влада це зробила (хоч і мінімально), тому суд став на її бік.

Результат: Тепер назва «Irish Grass Fed Beef» надійно захищена. Це перемога для репутації ірландського м’яса, навіть якщо деякі місцеві фермери залишилися ображеними на процедуру.

Засновник Research & Patent group Intectica, автор патентних алгоритмів для рішення задач фармацевтичної промисловості, патентний повірений, атестований з усіх обʼєктів інтелектуальної власності (Патенти, Дизайн, ТМ), з освітою в галузі хімії та права, головний експерт патентної установи України УКРПАТЕНТ (1997-2004). Членкиня міжнародних організацій, включаючи ECTA, PTMG, УАМ, лектор і блогер.