У стінах Верховного суду США розгортається юридична битва, яка в найближчі роки може змінити вартість ліків у аптеках та правила конкуренції в багатьох галузях промисловості. У центрі конфлікту опинилися дві фармацевтичні компанії — Amarin та Hikma, а предметом спору стала тонка межа між законним продажем дешевих аналогів та прихованим крадіжкою чужих інтелектуальних здобутків.
Усе почалося з препарату під назвою Vascepa від компанії Amarin. Спочатку ці ліки використовували для боротьби з високим рівнем жирів у крові (тригліцеридів), і цей спосіб лікування вже давно став загальнодоступним. Однак згодом Amarin вклала мільярди доларів у дослідження та довела, що цей самий препарат ефективно знижує ризик серцево-судинних проблем, як-от інфарктів чи інсультів. На це нове «серцеве» призначення компанія отримала свіжий патент, що гарантував їй монополію на ринку.
Коли термін захисту першого, «тригліцеридного» використання закінчився, на ринок вийшла компанія Hikma зі своїм значно дешевшим генериком. Щоб не порушувати новий патент Amarin на лікування серця, Hikma скористалася законним механізмом, відомим як «skinny label» або «вузьке маркування». Це означає, що в інструкції до своїх ліків вони чесно викреслили будь-яку згадку про серцево-судинні захворювання, залишивши лише дозвіл лікувати рівень жирів. Здавалося б, закон дотримано, а споживачі отримали доступ до дешевого препарату.
Проте компанія Amarin подала до суду, висунувши серйозне звинувачення: «активне спонукання до порушення патенту». Їхня логіка полягає в тому, що Hikma, хоч і змінила етикетку, насправді активно підштовхувала лікарів призначати свій дешевий засіб саме «для серця». Як докази наводяться пресрелізи для інвесторів та рекламні матеріали, де Hikma називала свій продукт «генеричною версією Vascepa» і хвалилася його ринковим потенціалом. Оскільки назва бренду Vascepa у лікарів асоціюється насамперед із порятунком життів при хворобах серця, Amarin стверджує, що Hikma навмисно «підморгнула» ринку, підказуючи, як обійти патент.
Ця справа викликала неабияке занепокоєння у Верховному суді, адже судді розуміють: на кону не лише прибутки двох фірм. Якщо суд дозволить карати виробників генериків за прості твердження на кшталт «наш товар — це аналог бренду», це може паралізувати всю індустрію дешевих ліків. Фармкомпанії просто боятимуться виходити на ринок, щоб не витрачати мільйони на суди через кожне слово у своїх рекламах. Це означає, що дорогі ліки залишатимуться монополістами набагато довше, ніж передбачав закон.
З іншого боку, судді побоюються створити «безпечну гавань» для хитрих порушників. Якщо виробникам дозволять безкарно натякати на використання патентованих технологій, це знецінить мільярдні інвестиції в науку. Уряд США вже втрутився в процес, ставши на бік виробника дешевих ліків. Позиція держави проста: не можна вважати злочином просте знання про те, що лікарі можуть використовувати препарат не за інструкцією. Поки компанія прямо не наказує порушувати патент, вона не повинна нести за це відповідальність.
Зараз Верховний суд намагається знайти золоту середину. Судді наголошують, що їхнє рішення відгукнеться далеко за межами медицини. Це стосується будь-якого товару — від програмного забезпечення до запчастин для авто — який можна використовувати різними способами. Результат цієї справи покаже, чи зможе американська система підтримувати хиткий баланс між винагородою винахідників та правом людей на доступні товари. Хоча судовий розгляд триватиме ще довго, він уже став потужним сигналом для всього бізнесу: ера простих «відписок» на етикетках може закінчитися, а за кожне слово в пресрелізі доведеться відповідати в суді.
Засновник Research & Patent group Intectica, автор патентних алгоритмів для рішення задач фармацевтичної промисловості, патентний повірений, атестований з усіх обʼєктів інтелектуальної власності (Патенти, Дизайн, ТМ), з освітою в галузі хімії та права, головний експерт патентної установи України УКРПАТЕНТ (1997-2004). Членкиня міжнародних організацій, включаючи ECTA, PTMG, УАМ, лектор і блогер.
