Executive summary
У березні 2026 року Європейський Союз та Австралія досягли домовленості щодо угоди про вільну торгівлю після восьми років переговорів.
Ключовим бар’єром стали географічні зазначення (GI) — і саме їх врегулювання фактично визначило архітектуру угоди.
👉 Це не просто торговий компроміс.
👉 Це приклад того, як змінюється логіка інтелектуальної власності.
⸻
1. Географічні зазначення як інструмент ринку
Географічні зазначення традиційно сприймаються як механізм захисту походження продукту.
Але в реальності вони виконують значно ширшу функцію:
* формують ринкову диференціацію
* створюють бар’єри входу
* закріплюють економічну цінність за регіоном
Для ЄС:
→ GI = інструмент захисту регіональних економік
Для Австралії:
→ GI = обмеження для локальних виробників, які історично використовують ці назви
Саме це протиріччя стало причиною тривалого переговорного тупика.
⸻
2. Prosecco: конфлікт між походженням і сортом
Центральним кейсом угоди стало Prosecco.
Позиції сторін:
ЄС (Італія):
→ Prosecco є географічним зазначенням
Австралія:
→ Prosecco — це назва сорту винограду
Ключовий момент:
👉 у 2009 році в ЄС сорт винограду “Prosecco” було перейменовано на “Glera”
Це рішення дозволило юридично посилити захист GI, але водночас поставило під сумнів первинну природу назви.
⸻
3. Компромісна модель: багаторівневий підхід
Угода передбачає захист 396 географічних зазначень ЄС, але не через жорстку уніфікацію, а через гнучку систему:
🔹 Вільне використання
Деякі назви залишаються загальними
→ наприклад, “Parmesan”
🔹 Принцип “grandfathering”
Існуючі виробники можуть продовжувати діяльність
→ приклад: Feta
🔹 Перехідні періоди
Назви поступово виводяться з ринку
→ приклад: Ouzo
⸻
4. Спеціальний режим для Prosecco
Найбільш складне рішення було знайдено саме для Prosecco:
* на внутрішньому ринку Австралії — дозволено використання як назви сорту
* для експорту — встановлено 10-річний перехідний період
* після цього — заборона використання назви на міжнародних ринках
Це компроміс між правом на традицію і вимогами глобального ринку.
⸻
5. Економічний вимір
Для Австралії:
* потенційна втрата частини експортного ринку
* водночас — доступ до ринку ЄС без мит
Для ЄС:
* розширення впливу своєї моделі GI
* експорт регуляторних стандартів
⸻
6. Що це означає для IP-стратегії
Цей кейс виходить далеко за межі аграрного сектору.
👉 Ми бачимо зміну парадигми:
назва продукту стає ключовим IP-активом
⸻
7. Системний зсув
Традиційно інтелектуальна власність будувалася навколо:
* патентів
* торгових марок
Сьогодні додається третій рівень:
👉 географічні зазначення + регуляторні обмеження
⸻
8. Паралель з фармацевтикою
Цей підхід має пряму аналогію у фармацевтичній індустрії:

9. Висновок
Угода між ЄС та Австралією демонструє фундаментальну зміну:
Конкуренція відбувається не лише за технології.
Вона відбувається за право визначати назву продукту.
Саме це право визначає:
* доступ до ринку
* цінову політику
* довгострокову конкурентну позицію
🔗 Proposed Geographical Indications – Public Objections Process
https://www.ipaustralia.gov.au/about-us/international/eu-australia-fta/geographical-indications
Засновник Research & Patent group Intectica, автор патентних алгоритмів для рішення задач фармацевтичної промисловості, патентний повірений, атестований з усіх обʼєктів інтелектуальної власності (Патенти, Дизайн, ТМ), з освітою в галузі хімії та права, головний експерт патентної установи України УКРПАТЕНТ (1997-2004). Членкиня міжнародних організацій, включаючи ECTA, PTMG, УАМ, лектор і блогер.