Рішення судів у Казахстані демонструють непослідовний, а подекуди й непередбачуваний підхід до спорів щодо торговельних марок. Виявляється, що навіть дуже обмеженого використання назви бренду може бути достатньо, щоб зберегти за собою широкий юридичний захист.

Рішенням від 25 березня 2026 року Апеляційний суд Версаля поставив крапку в гучній справі за позовом модного дому Hermès. Суть конфлікту була в тому, що певна компанія продавала сумки, які були майже точними копіями легендарних моделей Birkin та Kelly. Єдина відмінність — на передній стороні красувалися жартівливі написи.

Початок 2026 року ознаменувався справжньою сенсацією: суд задовольнив не одну, а дві поспіль заяви про накладення заборон, що свідчить про радикальну зміну юридичного клімату в країні.

Березень 2026 року приніс новину, на яку світовий ринок чекав вісім років: Австралія та Європейський Союз нарешті досягли згоди щодо Угоди про вільну торгівлю (FTA). Найгострішим каменем спотикання у переговорах, що тривали з 2018 року, були географічні зазначення (GI) — спеціальні назви продуктів, які вказують на їхнє походження з певного регіону.

У квітні 2025 року Відомство з патентів і торговельних марок США (USPTO) тихо завершило свою Пілотну програму пом'якшення наслідків зміни клімату (CCMPP) — ініціативу, яка колись надавала екологічно чистим винаходам пряме «зелене світло» у патентній черзі.

Нещодавнє рішення Апеляційного суду США федерального округу у справі Restem v. Jadi Cell підтвердило, що формули "продукт через спосіб" вважаються новими, якщо сам продукт є новим, незалежно від того, чи були етапи процесу описані в попередньому рівні техніки.