Патентні повірені обожнюють сперечатися про значення слів, але в біології це заняття перетворюється на справжнє мінне поле. Визначення в цій науці постійно змінюються: те, що раніше вважали одним видом, сьогодні, завдяки аналізу ДНК, може виявитися зовсім іншим. Нещодавнє рішення Апеляційної палати Європейського патентного відомства (ЄПВ) у справі T 630/24 стало яскравим наочним прикладом того, як конфлікт між історичними назвами, придуманими людьми, та реальною генетикою може призвести до анулювання патенту.
Суть справи полягала в розробці Токійського університету, що стосувалася використання певних бактерій для зміцнення імунної системи. Вчені хотіли запатентувати склад, що містить бактерії, які належать до конкретних генетичних груп (кластерів). Проте патентне відомство відмовило їм, заявивши про порушення принципу «золотого стандарту» — суворого правила, яке забороняє додавати в опис патенту будь-що, чого не було в початковій заявці.
Головний конфлікт виник навколо термінів «рід» та «кластер». Роками вчені використовували поняття «рід» (наприклад, рід Clostridium), щоб групувати бактерії за зовнішніми ознаками. Це історична класифікація, придумана людьми ще до того, як ми навчилися читати ДНК. Натомість «кластер» — це сучасна генетична класифікація, що об’єднує всіх нащадків одного предка на основі їхнього генетичного коду. Проблема в тому, що ці дві системи не завжди збігаються.
Для кращого розуміння можна згадати історію з котами. Колись біолог Карл Лінней об’єднав майже всіх диких кішок (левів, тигрів, домашніх котів) в один рід Felis. Сьогодні ж завдяки генетиці ми знаємо, що леви та тигри — це окрема гілка (Panthera). Схожа ситуація і з хризантемами: флористи так звикли до цієї назви, що навіть попри генетичні докази того, що це різні рослини, науковцям довелося піти на компроміс і залишити стару назву, щоб не шокувати садівників.
У випадку з бактеріями заявник намагався «розширити» свій патент. Спочатку він писав про бактерії роду Clostridium, що входять до певних кластерів. Але пізніше вирішив прибрати слово «Clostridium» і залишити лише назву кластерів, оскільки генетично ці кластери набагато ширші й включають інші види бактерій. Патентне відомство постановило: це незаконне узагальнення. Якщо в початковій заявці ви говорили лише про одну групу, ви не можете пізніше претендувати на всю генетичну родину, частину якої ви навіть не згадували.
Це рішення — важливе нагадування про те, як важко описувати біологічні винаходи. Наука рухається вперед, назви змінюються, а старі терміни (як-от «генетично модифікований») стають занадто вузькими після появи нових технологій на кшталт CRISPR. Проблема Токійського університету була не в самій біології, а в тому, як було складено документ: вони просто не передбачили варіант опису без прив’язки до старого латинського імені бактерії.
Цей випадок вчить нас, що в патентуванні біотехнологій не можна покладатися лише на людські імена для живих істот. Природа набагато складніша за наші словники, і те, що вчора здавалося чітким визначенням, завтра може стати юридичною пасткою, яка зробить ваш винахід беззахисним перед копіюванням.
Засновник Research & Patent group Intectica, автор патентних алгоритмів для рішення задач фармацевтичної промисловості, патентний повірений, атестований з усіх обʼєктів інтелектуальної власності (Патенти, Дизайн, ТМ), з освітою в галузі хімії та права, головний експерт патентної установи України УКРПАТЕНТ (1997-2004). Членкиня міжнародних організацій, включаючи ECTA, PTMG, УАМ, лектор і блогер.
