Уявіть, що ви заходите в інтернет-магазин одягу. Що ви бачите у фільтрах пошуку в першу чергу? Звісно ж, розмір та колір. Колір — це базове поняття для індустрії моди. Але у європейського правосуддя свій, досить несподіваний погляд на очевидні речі.

Нещодавно Генеральний суд ЄС ухвалив рішення у справі Rose Bikes проти EUIPO (справа T-56/25), яке знову підняло на поверхню дивну логіку європейських суддів щодо реєстрації слів-назв кольорів як торговельних марок.

З чого все почалося і чому це рішення дивує — розбираємося простими словами.

Компанія Rose Bikes, відома своїми велосипедами, вирішила зареєструвати торговельну марку “ROSE” (що в перекладі з англійської та французької означає «рожевий» або «троянда») для широкої категорії товарів: одягу, взуття та головних уборів.

Проте Відомство з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) їм відмовило. Логіка відомства була залізобетонною: слово «рожевий» просто описує колір одягу. За законом, не можна приватизувати слова, які є суто описовими, адже тоді інші продавці не зможуть нормально маркувати свій товар.

Компанія не погодилася і пішла до суду.

Суд у позові відмовив, але те, як судді пояснювали своє рішення, змусило юристів схопитися за голови.

За європейським законодавством, назва є описовою, якщо вона вказує на об’єктивну, постійну та невід’ємну характеристику товару. І ось тут судді заявили: колір не є невід’ємною характеристикою одягу!

Суд пояснив це так:

• Одяг буває абсолютно різних кольорів.
• Те, що якась футболка рожева — це чиста випадковість чи забаганка дизайнера (суд назвав це «випадковим та довільним аспектом»).
• Оскільки колір не змінює суті самої речі (футболка залишається футболкою незалежно від того, біла вона чи зелена), він не є її постійною і внутрішньою характеристикою.

Щоб підтвердити цю тезу, суд згадав минулі прецеденти. Наприклад, раніше слово “vita” (що шведською означає «біла») дозволили зареєструвати для кухонного посуду, бо посуд буває не тільки білим. А назву кольору «кремовий» визнали неописовою для годинників та сонцезахисних окулярів.

Простими словами: суд вважає, що оскільки колір — це мінлива деталь, покупці не сприйматимуть слово “ROSE” на етикетці куртки як опис її кольору.

Якщо колір — це не характеристика, чому ж компанії Rose Bikes зрештою відмовили?

Суддів врятувала зачіпка, яку знайшла Апеляційна палата EUIPO. Вони згадали про одяг для немовлят та молоді. У нашому суспільстві рожевий колір міцно асоціюється з товарами для новонароджених дівчаток. Тут рожевий — це вже не випадковість, а чітка ринкова закономірність.

Оскільки компанія Rose Bikes подала заявку на загальну категорію «одяг» (куди входить і дитячий одяг), суд вирішив: для товарів для немовлят слово “ROSE” є суто описовим. А за правилами ЄС, якщо назва описова хоча б для частини товарів із категорії, реєструвати її для всієї категорії не можна.

Чому це рішення викликає критику та купу запитань?

Експерти у сфері права інтелектуальної власності критикують такий підхід суду з кількох причин:

1. Відірваність від реальності. Стверджувати, що колір — це випадковий і неважливий фактор для моди, щонайменше дивно. Колір є головним критерієм вибору для покупців та основним елементом маркетингу.
2. Парадокс подвійних стандартів. Якщо компанія захоче зареєструвати як торговельну марку просто пляму рожевого кольору, їй відмовлять, бо кольори мають бути вільними для всіх. Але чому ж тоді слово «рожевий» суди вважають менш описовим, ніж сам колір?

Що далі?

Тепер у компанії є очевидний вихід: подати нову заявку, але чітко прописати в ній обмеження — наприклад, «одяг, окрім одягу для немовлят та підлітків».

Але тут виникає інша юридична пастка. Якщо вони почнуть продавати під маркою “ROSE” звичайний дорослий одяг рожевого кольору, чи не буде це сприйматися покупцями просто як вказівка на колір? А якщо вони продаватимуть чорний одяг під брендом “ROSE” (Рожевий) — чи не звинуватять їх у введенні споживачів в оману?

Поки що Генеральний суд ЄС залишив більше запитань, ніж відповідей. Крапку в цій «рожевій» історії зможе поставити лише Вищий суд ЄС (Суд справедливості), якщо справа дійде до апеляції.

Засновник Research & Patent group Intectica, автор патентних алгоритмів для рішення задач фармацевтичної промисловості, патентний повірений, атестований з усіх обʼєктів інтелектуальної власності (Патенти, Дизайн, ТМ), з освітою в галузі хімії та права, головний експерт патентної установи України УКРПАТЕНТ (1997-2004). Членкиня міжнародних організацій, включаючи ECTA, PTMG, УАМ, лектор і блогер.