Уявіть, що ви купили перший смартфон у 2007 році. Він був проривом, але розряджався за дві години, не мав фронтальної камери, а програми постійно вилітали. Наступні 15 років інженери не вигадували мобільний зв’язок заново — вони його вдосконалювали. Екрани ставали кращими, батареї — потужнішими, а процесори — швидшими.

В медицині діє той самий принцип. Але прямо зараз у Конгресі США розгортаються палкі дебати, які можуть цей принцип знищити. Політики хочуть обмежити патенти на «покращені» ліки, вважаючи це хитрощами фармацевтів. Проте експерти попереджають: якщо закрити це вікно, пацієнти залишаться без найзручніших та найефективніших методів лікування.

Давайте розберемося, чому «косметичні», на перший погляд, зміни в ліках насправді рятують життя.

Міф про «хитрих дистриб’юторів»

Політичний тренд сьогодні простий і популярний: звинувачувати велику фарму у високих цінах. Критики стверджують, що медичні компанії спеціально реєструють патенти на дрібні зміні в уже існуючих ліках (цей процес називають «вічнозеленим патентуванням»), просто щоб не пустити на ринок дешеві аналоги (дженерики).

Звучить переконливо, але ця історія повністю ігнорує те, як насправді працює наука. Створення ліків — це не одноразовий спалах геніальності. Це роки еволюції. Найважливіші відкриття часто роблять уже після того, як перша версія препарату потрапила в аптеки.

Від багатогодинних крапельниць до п’ятихвилинного уколу

Яскравий приклад —ліки проти раку Keytruda. Коли вони тільки з’явилися, пацієнтам доводилося кожні кілька тижнів їздити до спеціальних центрів і годинами лежати під крапельницями. Для людини з онкологією, яка живе в селі або має слабкі вени, це було справжнім катуванням.

Вчені вирішили це змінити і створити версію, яку можна ввести під шкіру за кілька хвилин. Здавалося б, просто поміняти шприц? Ні. Щоб складна біологічна молекула залишалася стабільною у великій концентрації і безпечно засвоювалася організмом, знадобилося понад 10 років додаткових досліджень та нові клінічні випробування.

Тепер пацієнт замість важкого дня в лікарні отримує швидкий укол. Критики називають це «юридичними маніпуляціями задля продовження патенту». Але для хворої людини — це кардинальна зміна якості життя.

І таких прикладів безліч:

• Препарат для хіміотерапії Neupogen раніше вимагав серії щоденних болісних ін’єкцій. Сьогодні пацієнту чіпляють на тіло маленький бездротовий пристрій, який сам автоматично вводить ліки в потрібний час. Пацієнт просто сидить удома.
• Раніше пацієнти з ВІЛ мали приймати жмені таблеток щодня строго по годинах. Вчені об’єднали три різні препарати в одну капсулу Atripla, яку п’ють раз на добу, перетворивши смертельний діагноз на контрольовану хронічну хворобу.
• Ліки проти діабету Jardiance через роки додаткових досліджень несподівано виявилися чудовим засобом для зниження смертності від серцевих хвороб та захисту нирок.

Ризик, який ніхто не схоче оплачувати

Жодне з цих покращень не відбулося автоматично. За кожним кроком стоять мільйонні інвестиції та величезний ризик — адже більшість медичних розробок закінчуються провалом ще на етапі тестів.

Патент — це єдина причина, чому компанії взагалі ризикують фінансувати дослідження вже схвалених ліків. Він гарантує, що якщо вчені витратять ще 5 років на покращення формули, їхню працю не вкрадуть наступного ж дня.

Якщо Конгрес США піддасться популізму та послабить захист таких «вторинних» інновацій, фармкомпанії просто перестануть ними займатися. Навіщо вдосконалювати ліки, якщо це фінансово невигідно?

В результаті ліки залишаться дешевшими, але вони так і залишаться у версії «2007 року» — незручними, з купою побічних ефектів і складними у використанні. Борючись за зниження цін прямо зараз, політики ризикують зупинити медичний прогрес на десятиліття вперед. А за це пацієнти заплатять уже не грошима, а власним здоров’ям.

Засновник Research & Patent group Intectica, автор патентних алгоритмів для рішення задач фармацевтичної промисловості, патентний повірений, атестований з усіх обʼєктів інтелектуальної власності (Патенти, Дизайн, ТМ), з освітою в галузі хімії та права, головний експерт патентної установи України УКРПАТЕНТ (1997-2004). Членкиня міжнародних організацій, включаючи ECTA, PTMG, УАМ, лектор і блогер.