Нещодавно у світі штучного інтелекту стався гучний скандал: компанія Anthropic, творець відомого ШІ Claude, через прикру «людську помилку» випадково виклала у відкритий доступ частину внутрішнього вихідного коду свого інструменту Claude Code. Те, що починалося як технічний збій, швидко перетворилося на масштабну юридичну битву та філософську дискусію про те, кому належать права на код, створений самим ШІ.
Що саме «втекло» в мережу?
Дослідник безпеки Чаофан Шоу першим помітив витік гігантського файлу об’ємом майже 60 МБ, який містив понад пів мільйона рядків коду. Оскільки дані потрапили у публічний репозиторій, користувачі GitHub миттєво почали створювати «форки» — власні копії цього коду.
Важливо розуміти: витік стосувався програмного забезпечення, яке керує запитами. Це той самий «секретний інгредієнт», який робить Claude Code одним із найкращих помічників для програмістів. Витік розкрив, як саме система обробляє контекст і перетворює просте запитання користувача на послідовність автономних дій. Для конкурентів це стало справжнім подарунком, адже тепер вони бачать механізми, які раніше були приховані.
Юридична контратака та поява «Claw-Code»
Anthropic відреагувала миттєво, надіславши понад 8 100 повідомлень про порушення авторських прав (DMCA) з вимогою видалити копії. Однак спільнота програмістів не забарилася з відповіддю. Майже за ніч з’явилася «чиста» версія під назвою Claw-Code.
Корейський розробник Сігрід Джин за допомогою іншого ШІ (Codex від OpenAI) повністю переписав архітектуру викраденого коду з мови TypeScript на Python. За лічені дні Claw-Code став репозиторієм, що зростав найшвидше в історії GitHub, набравши 100 000 закладок. Творці Claw-Code стверджують, що їхній проєкт не містить власницького коду Anthropic, оскільки він був «переосмислений» і написаний заново.
Парадокс: чи може ШІ мати авторські права?
Тут виникає головна дилема: чи захищається такий код авторським правом взагалі? Кажуть, що 90% коду Claude Code було написано самим Claude Code. Згідно з останніми судовими рішеннями в США, роботи, створені виключно ШІ без значної участі людини, не підлягають захисту авторським правом.
Якщо ШІ вважати автором, то Anthropic може бути важко довести свої права в суді. З іншого боку, якщо переписування коду за допомогою іншого ШІ (як у випадку з Claw-Code) вважати «добросовісним використанням» або створенням нового незалежного продукту, то претензії Anthropic можуть виявитися марними.
Масові видалення та їхні наслідки
Спочатку Anthropic вимагала заблокувати всі 8 100 копій, що призвело до видалення навіть цілком законних проєктів. Пізніше компанія звузила вимоги до сотні конкретних репозиторіїв. Ця ситуація підсвітила проблему механізму DMCA: він дозволяє видаляти контент без жодних доказів чи рішення суду, що часто шкодить невинним розробникам.
Спільнота дедалі частіше пропонує запровадити систему «грошових застав» для тих, хто подає скарги, щоб запобігти зловживанням.
Замість висновку
Цей витік вивів дискусію про інтелектуальну власність на новий рівень. Ми опинилися в ситуації «курки та яйця»: ШІ допомагає писати код, інший ШІ допомагає його зламати та переписати, а юристи намагаються застосувати старі закони до технологій майбутнього.
Поки корпорації борються за контроль, розробники іронізують: «Якщо Anthropic залишила вікно у свій цифровий Версаль відчиненим, не дивуйтеся, що люди зайшли всередину». Спроба вирішити цю проблему лише за допомогою авторського права схожа на намагання загасити пожежу паперовими документами — це занадто повільний і невідповідний інструмент для епохи штучного інтелекту.
Засновник Research & Patent group Intectica, автор патентних алгоритмів для рішення задач фармацевтичної промисловості, патентний повірений, атестований з усіх обʼєктів інтелектуальної власності (Патенти, Дизайн, ТМ), з освітою в галузі хімії та права, головний експерт патентної установи України УКРПАТЕНТ (1997-2004). Членкиня міжнародних організацій, включаючи ECTA, PTMG, УАМ, лектор і блогер.
