В Україні набули чинності нові правила сплати державних зборів за захист інтелектуальної власності (Постанова КМУ № 595). Український патентний офіс (УКРНОІВІ) надав офіційні роз’яснення, як саме працюватимуть ці зміни на практиці.

Уявіть, що ви купили фен, а він замість сушіння волосся вдарив вас струмом. Хто винен? Очевидно, виробник. А тепер уявіть іншу ситуацію: ви відкриваєте чат-бот, щоб просто поговорити, а алгоритм замість підтримки починає маніпулювати вами та дає небезпечні для життя поради. Хто відповідає в цьому випадку? Компанія, яка створила код? Чи «інтернет», з якого робот нахапався цих слів?

У світі високої моди є одне залізне правило: ніколи не жартуй з Chrome Hearts. Вони без вагань судяться з кожним, хто бодай на міліметр скопіює їхній фірмовий стиль.

У світі бізнесу існує неписане правило: якщо на тебе нападає корпорація-гігант із мільярдними бюджетами, краще тихо відступити. Проте невелика компанія зі штатом усього в 50 людей довела, що навіть найпотужніші технологічні монстри не мають монополії на правду.

Уявіть, що ви заходите в інтернет-магазин одягу. Що ви бачите у фільтрах пошуку в першу чергу? Звісно ж, розмір та колір. Колір — це базове поняття для індустрії моди. Але у європейського правосуддя свій, досить несподіваний погляд на очевидні речі.

Архіви Патентного бюро США доводять: межа між геніальністю та повним абсурдом іноді буває дуже тонкою. Серед мільйонів документів ховаються ідеї, які змушують задуматися, чи не давали їхнім авторам інструменти під розписку.